- Посуньтесь, хлопці, сяду біля вас,- Сказав білявий молодий хлопчина. Ще вчора, певне, танцював він вальс, Сьогодні - в собі впевнений мужчина. - Ти звідки родом? Скільки тобі літ?- У нього запитали такі самі. Бо видко, що й вони недавно світ Чарують ледь помітними вусами.
І почалась розмова, звідки хто, Хто чим раніше у житті займався. Один сказав: - Не встиг купить авто, А інший: -Лиш недавно закохався. Хтось вихвалявся, що у них сади... Їх було троє, десь із - під Полтави. До когось не доходять поїзди, У когось ще не скошені отави.
- У мене вчора народився син. - У мене, хлопці, восени весілля. - Я у своїх батьків лише один Як повернусь, ото буде застілля Аж раптом голос: - Хлопці, я до вас Притихли всі, лиш відізвався ротний: - Вже обмаль місця, ще тобі не час. Живи, браток, живи, бо ти трьохсотий